Нарешті ми на новому місці приінтернетилися, замережилися та підвебилися... А починалось все з того, що на тому тижні ми вирішили купитися на дешеві тарифи місцевого провайдеру Прітекс, який тепер...так само, як і дерево над нашими вікнами в Єгипті. Квітка не вміщується на підвіконні - чекає на балкон, а його нема... А сниться мені Туреччина і морозиво(яке я не дуже люблю), щось попсовію...

Ну, що! Ура! Можете вітати - вчора ми переїхали. Живемо тепер далеко від центру, в невеликій квартирі, проте суцільно нашій. Розпочався етап звикання до нових умов та незвичного побуту. З неприємного...мовчати старий Донбас (він вмикається та вимикається кожні 5 хвилин), та розвідати найближчі озера. На мапі вони є, але що там і як, поки що невідомо. Всіх запрошую в гості, але бажано не одночасно :

Роздрукувала 150 з чимось сторінок дисертації. Завтра починаю здаватись. Невже?

Купили собі б/ушний холодильник Донбас, як відмітив папа: "Скоро у всій країні буде "донбас", ваша квартира не буде виключенням..." :) Так і живемо.

Тільки що, копирсаючись в інтернеті, випадково дізналась про те, що у мене на одну наукову статтю більше. Приємна несподіванка :)

  После написания и сдачи диплома, все бумажечки ксероксные, книжечки, методички и листочки я согребу в кучу и сожгу. Гори ты синим пламенем навязчивое бумажное чтиво. Была бы муза, а то сука предала меня, ну ничего ничего. Еще 3 раздел, и час расплаты близок.

Відсьогодні у мене в кабінеті тепло, є чай, налаштовано комп"ютер - продовжую (читай починаю) плідно працювати.

Вчора я, як і збиралася, почала вдосконалювати свою реальність. Почала я із того, що вперше за, здається, рік, прийшла до кабінету, який мені віддали на поталу ще років зо 3 тому. Це маленька кімнатка...них, нічого про мене сказати не можна, не можна зробити жодного зрізу мого життя, а з іншого боку, можна сказати все - і не помилитися. Скільки сенсу несе тільки одне слово - "йти" на музейній листівці.